мускарин

[muskɑrɪn] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Органічна сполука, алкалоїд, що міститься в отруйних грибах (особливо в мухоморах) та викликає важке отруєння з характерними симптомами: звуження зіниць, підвищене слиновиділення, потовиділення, блювання, уповільнення серцебиття.

  2. Лікарський засіб на основі цієї речовини, який у минулому обмежено застосовували в медицині як М-холіноміметик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мускарин, р. мускарину, д. мускаринові, з. мускарин, о. мускарином, м. мускарині, к. мускарине

Більше записів