мускарин

1. Органічна сполука, алкалоїд, що міститься в отруйних грибах (особливо в мухоморах) та викликає важке отруєння з характерними симптомами: звуження зіниць, підвищене слиновиділення, потовиділення, блювання, уповільнення серцебиття.

2. Лікарський засіб на основі цієї речовини, який у минулому обмежено застосовували в медицині як М-холіноміметик.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |