1. Тихе, ритмічне звучання, що видається котом під час задоволення; урчання, муркіт.
2. Переносно: тиха, монотонна звуколітня; м’яке, затишне звучання чого-небудь.
3. Дієслово (муркотати): видавати муркотання; урчати (про кота); звучати тихо й рівномірно.