Значення
-
Тихе, ритмічне звучання, що видається котом під час задоволення; урчання, муркіт.
-
Переносно: тиха, монотонна звуколітня; м’яке, затишне звучання чого-небудь.
-
Дієслово (муркотати): видавати муркотання; урчати (про кота); звучати тихо й рівномірно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. муркотання, р. муркотання, д. муркотанню, з. муркотання, о. муркотанням, м. муркотанні, к. муркотання