Значення
-
Про котів та деяких інших тварин: видавати низькі, рівні, вібраційні звуки горлом, що свідчать про задоволення, спокій або лікувальний процес.
-
Перен., розм. Говорити тихо, невиразно, монотонно або з задоволенням; бурмотіти щось собі під ніс.
-
Перен., розм. Працювати рівно, без перебоїв, видаючи тихий гул (про механізми, пристрої).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мурчу, ти мурчиш, він мурчить, ми мурчимо, ви мурчите, вони мурчать