1. Однотонно, без змін у висоті звуку, інтонації; одноманітно, нудно (про мову, спів, звучання).
2. Постійно, без коливань і змін; одноманітно (про процес, дію, стан).
монотонно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крім них, у кімнаті була ще одна особа — хтось обернутий лицем до стіни, якась жінка в темно- зеленій сукні, перед нею був розкритий грубезний півфоліянт, з якого вона щось монотонно читала впівголоса, в’язкою, цілком невідомою мовою, можливо, койне. — І тоді настає час, — казав старигань, ледь ворушачи сірими тонкими вустами.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Помістимо стрижень з феромагн е- тика, який після виготовлення ні разу не був у зовнішньому магнітному полі, у с о- леноїд і монотонно збільшуватимемо струм у його обмотці. При цьому зрост а- тиме напруженість H поля та намагнічення J стрижня (крива Оа), при на пруженості поля HH намагнічення досягає насичення
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
239, показник з а- ломлення n монотонно зростає зі зме н- шенням довжини хвилі λ . Отже, призмою червоні промені, що мають менший пока з- ник заломлення, ніж фіолетові промені, відхилюються на менший кут ϕ , ніж фіо- летові.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |