Древослів

Словник Української Мови

мундирний

[mundɪrnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Стосовний до мундира, призначений для нього; властивий мундирові.

  2. Те саме, що мундирний сук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мундирний, р. мундирного, д. мундирному, з. мундирного, о. мундирним, м. мундирнім

Більше записів