мультиплікатив

[mulʲtɪplikɑtɪʋ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У лінгвістиці — дієслово, що означає одноразову, миттєву або короткочасну дію, часто утворене від відповідного неперехідного дієслова з допомогою суфіксів -ну-, -ану- тощо (наприклад: “стрибнути” від “стрибати”, “крикнути” від “кричати”).

  2. У математиці — мультиплікативна функція (або властивість), тобто така арифметична функція f(n), визначена для натуральних чисел, яка задовольняє умову: f(m·n) = f(m)·f(n) для будь-яких взаємно простих чисел m і n.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мультиплікатив, р. мультиплікатива, д. мультиплікативові, з. мультиплікатив, о. мультиплікативом, м. мультиплікативі, к. мультиплікативе

Більше записів