можновладець

[moʒnoʋlɑdɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Особа, яка володіє великою владою, має значний вплив у державі або суспільстві; могутній правитель, володар.

  2. (заст. та ірон.) Впливова, владна особа, яка користується своїм становищем для здійснення власної волі; сановник, вельможа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. можновладець, р. можновладця, д. можновладцеві, з. можновладця, о. можновладцем, м. можновладцеві, к. можновладцю

Синоніми & Антоніми

Більше записів