мовник

[moʋnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Особа, яка володіє певною мовою або мовами, носій мови.

  2. Той, хто багато говорить, красномовець, оратор.

  3. (лінгв., заст.) Мовний колектив, сукупність носіїв певної мови або діалекту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовник, р. мовника, д. мовникові, з. мовника, о. мовником, м. мовникові, к. мовнику

Більше записів