Древослів

Словник Української Мови

ізотонний

[izotonnɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

  1. ІЗОТО́ННИЙ, прикм.

  2. фіз., хім. Який стосується ізотонів; пов’язаний з явищем ізотонії. Ізотонний ряд; ізотонне ядро.

  3. фіз., хім. Який має однакову кількість нейтронів у ядрі (про атоми різних хімічних елементів). Ізотонні нукліди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізотонний, р. ізотонного, д. ізотонному, з. ізотонного, о. ізотонним, м. ізотоннім

Більше записів