1. Прислівник до слова “мовчазливий”; так, що виражає мовчазність або свідчить про неї; безмовно, неговорливо.
2. У сполученні “мовчазливо мовчати”: мовчати уперто, не порушуючи мовчанки, не промовивши ані слова.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “мовчазливий”; так, що виражає мовчазність або свідчить про неї; безмовно, неговорливо.
2. У сполученні “мовчазливо мовчати”: мовчати уперто, не порушуючи мовчанки, не промовивши ані слова.