мовчання

Значення

1. Відсутність мовлення, розмови; стан, коли не говорять, не спілкуються словами.

2. Утримання від висловлювань, заяв з певного приводу; відмова говорити на якусь тему.

3. Перен. Відсутність звуків, тиша; стан спокою в природі або середовищі.

4. У мовознавстві: пауза в мовленні як структурний елемент висловлювання.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Щоб мав ти в залізнім свисті —
  Для крику і для мовчань —
  Уста рішучі як вистріл,
  Тверді як лезо меча.
  — Олена Теліга
• не вишепчеш, бо очерет в агонії (о Мідас-цар!) —
  мовчання золотом не є, мовчання — не єдиний щит…
  Ти говорив,
  наговоривсь,—
  — Іван Малкович