морочити

[morot͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:М

Значення

  1. Вводити когось в оману, обманювати, говорити неправду, створюючи плутанину в думках.

  2. Навмисно ускладнювати, робити щось незрозумілим або заплутаним; заплутувати, збивати з пантелику.

  3. (розм.) Набридати комусь, докучати постійними проханнями, розмовами або діями; турбувати.

  4. (заст.) Затьмарювати розум, позбавляти тверезого мислення (часто у зв’язку з дією хмельних напоїв).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я морочу, ти морочиш, він морочить, ми морочимо, ви морочите, вони морочать

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів