Значення
-
(діал.) Те саме, що пропасть — безвісна відсутність, зникнення когось або чогось, часто з негативним відтінком втрати.
-
(розм.) Стан загибелі, знищення, повної втрати; те, що призводить до загибелі або зникнення.
-
(у прямому значенні) Місце, де щось може загинути або зникнути; прірва, безодня.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пропали, р. пропала, д. пропалові, з. пропал, о. пропалом, м. пропалі, к. пропале