морфотип

[morfotɪp] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У біології, зокрема в ботаніці та мікробіології: морфологічно відмінна форма в межах одного виду організмів, що характеризується певними особливостями будови, форми або забарвлення, які можуть бути пов’язані зі специфічними умовами середовища або етапом розвитку.

  2. У лінгвістиці: варіант морфеми (найменшої значущої одиниці мови), що виникає внаслідок фонетичних змін або позиційних умов у слові; аломорф.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морфотип, р. морфотипу, д. морфотипові, з. морфотип, о. морфотипом, м. морфотипі, к. морфотипе

Більше записів