морфотактика

[morfotɑktɪkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Розділ морфології, що вивчає правила поєднання морфем (коренів, афіксів тощо) при утворенні слів у певній мові, зокрема допустимі послідовності морфем та обмеження на їхнє суміщення.

  2. Сукупність правил і закономірностей, що регулюють порядок і можливість з’єднання морфем у словотворчому ланцюжку в рамках конкретної мови або мовного типу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. морфотактика, р. морфотактики, д. морфотактиці, з. морфотактику, о. морфотактикою, м. морфотактиці, к. морфотактико

Більше записів