Значення
-
(лінгв.) Стосовний до морфофонеми, тобто до абстрактної мовної одиниці, що об’єднує набір фонем, які чергуються в межах однієї морфеми залежно від оточення (напр., [к] / [ч] у коренях рук-/руч-).
-
Пов’язаний із вивченням фонемних чергувань у межахморфем та їх зв’язку з морфологічною структурою слова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. морфофонематичний, р. морфофонематичного, д. морфофонематичному, з. морфофонематичного, о. морфофонематичним, м. морфофонематичнім, к. морфофонематичний