1. У спосіб, властивий моралізму або моралісту; з позицій суворої моральної оцінки, з нахилом до повчань та категоричних суджень про добро і зло.
2. У манерах, тоні чи стилі, що відзначається високоморальним, часто надмірно суворим і менторським ставленням до явищ, вчинків чи інших людей.