1. Стосовний до ментора, властивий ментору; такий, що належить ментору.
2. Перен. Настановчий, повчальний, що містить у собі елементи непроханого повчання або вказівок; наставительський.
менторський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
То й як мені в руки узяти указку,— Чи то ж він для мене, цей менторський дрюк? Як учень, я римів нанизую в’язку, Як учень, роблю, не складаючи рук, Як учень, о Вашу стараюся ласку І все непокірний обточую звук.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |