Словник Української Мови
Буква
1. Досвідчений наставник, учитель або порадник, який передає свої знання, навички та досвід менш досвідченій людині, часто в професійній, освітній або особистій сфері.
2. (За походженням, з давньогрецької міфології) Старий друг Одіссея, якому той доручив навчання та виховання свого сина Телемаха; втілення мудрого порадника й вихователя.
Приклад 1:
Так собі ще… Правда, Хомутовников важиться — можна сказать, так як би сватається, але ще навіть і він сам не освідчався, бо і в домі був тільки всього тричі — з першим візитом, та на святки, та так один раз; говорив, правда, за його пан Хуторенко, його ментор, панок-сусіда, що ввів Хомутовникова і в дом панів Свойських, говорив таки доволі виразно, що от, мовляв, Хомутовников має замір свататись, тільки не знає, як би було прийнято його освідчення. Одначе на се пан Свойський нічого рішучого не одповів, сказав, що се діло поважне і що про його треба подумати… притім знов повів з Хуторенком розмову про Хомутовникова: як іменно стоять його справи, на чиє ім’я було куплено йому маєток, чи увесь банковий довг уже сплачено і т. ін.
— Невідомий автор, “183 Pchilka Artushoki”