Словник Української Мови
Буква
1. Жіноча форма прикметника “мудрий” — жінка, що володіє мудрістю, глибоким розумом, життєвим досвідом і здатністю розсудливо судити про складні явища; розумна, проникливо мислячи жінка.
2. (історичне, переважно у фольклорі та народній мові) Мудра жінка — знахарка, цілителька, жінка, що володіє народними знаннями про лікування та магічні практики.
3. Власне ім’я жіноче, утворене від прикметника “мудрий”, що вживається як особове ім’я.
Приклад 1:
Яка ти мудра! Іди на дно!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
не може пара згинути, бо з пари знов зробиться вода. В о д я н и к Яка ти мудра! Iди на дно! Доволi тут базiкать! Р у с а л к а Та зараз, тату!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Тивує Телемах: «Злочинниця грізнá, Що з нею в світ прийшли облуда і війна,— Ти мудра, ти ясна і лагідна. Гелено?» 28.05.1934 Телемах у Спарті IІ Цариця подив той угадує з очей, З безсмертних уст її снується єпопея Про шлюб зневажений, про мудрість Одіссея, Про дужий Іліон і смерть її дітей.
— Зеров Микола, “Камена”