Значення
-
(біол.) Таксономічна категорія, що містить лише один типовий таксон наступного нижчого рангу (наприклад, рід, що містить лише один вид, або родина, що містить лише один рід).
-
(полігр., іст.) Назва ручної наборної машини, яка відливала друкарські літери (шрифт) по одній у вигляді окремих літерних знаків.
-
(полігр.) Окремий знак (літера, цифра, знак пунктуації), відлитий на монотипі (у значенні 2).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монотип, р. монотипа, д. монотипові, з. монотип, о. монотипом, м. монотипі, к. монотипе
Походження слова (Етимологія)
Слово «монотип» походить від грецьких слів «μόνος» (один, єдиний) та «τύπος» (відбиток, форма). Спочатку воно використовувалося в поліграфії для позначення друкарської машини, що відливає рядки з окремих літер, а також для позначення самого способу друку. Пізніше термін набув ширшого значення, зокрема в біології, де він описує таксон з єдиним представником. В українській мові слово закріпилося як запозичення з грецької через західноєвропейські мови.