Значення
- (Лінгвістика) –
Графічний знак, символ алфавіту, що позначає звук (фонему) або групу звуків мови на письмі.
- (Лінгвістика) –
Друкований або рукописний знак, окрема буква в тексті, що розглядається з точки зору свого зовнішнього вигляду, стилю чи розміру (наприклад, дрібна літера, курсивна літера).
- (Техніка) –
У поліграфії: друкарська літера — металевий, дерев’яний або пластиковий брусо́к з рельєфним зображенням знака для ручного набору тексту.
- (Юриспруденція) –
Перен. Формальна, буквальна сторона чого-небудь, суворе дотримання формальних вимог без урахування суті (дотримуватися літери закону).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. літера, р. літери, д. літері, з. літеру, о. літерою, м. літері, к. літеро