1. (у математиці, зокрема в теорії порядку) такий, що зберігає порядок; властивість функції або відображення, при якій зі зростанням аргументу значення функції не спадає (монотонно зростає) або не зростає (монотонно спадає).
2. (у теорії міри та інтеграла) властивість послідовності множин або функцій, яка полягає в їх монотонному зростанні або спаданні (наприклад, монотонікальний клас множин).