Значення
-
Електронний пристрій, у якому всі основні компоненти (процесор, монітор, системна плата тощо) об’єднані в єдиному корпусі, без окремого системного блоку, як у традиційному комп’ютері.
-
Конструкція або виріб, що являє собою єдине ціле, виготовлене з одного матеріалу або з монолітно з’єднаних частин (наприклад, моноблочна бетонна конструкція, моноблок циліндрів у двигуні).
-
Стильова одиниця меблів (наприклад, кухонного гарнітура), що складається з декількох з’єднаних між собою секцій, які утворюють єдину композицію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. моноблок, р. моноблока, д. моноблокові, з. моноблок, о. моноблоком, м. моноблокові, к. моноблоку