1. Який стосується монаха чи монахів, належить або властивий їм.
2. Який характерний для монахів, аскетичний, відречений від мирських спокус.
3. Який нагадує за поведінкою, способом життя монаха; суворий, стриманий.
монаший
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хто зганьбив чин священицький і монаший? Неспорідненість.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |