Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується світського життя, не церковний, не духовний; світський.
2. Який належить до громади, суспільства або пов’язаний із громадським життям; громадський, общинний.
3. У складі власних назв (наприклад, Мирський замок, Мирський район) — похідний від назви географічних об’єктів (населені пункти Мир, Мирне тощо).
Приклад 1:
Мені така відповідь сподобалася, і я продовжив розпитування: «А що, ти яко чоловік мирський не маєш собі жінки?» «Колись мав, отче Антоніо. І дуже її любив», — по цих словах він видобув з-під сорочки нагрудний медальйон і, розкривши його, показав мініятюрний овальний портретик цілком юної жінки, напівдитини, а решти я не роздивився, бо вже добре таки стемніло.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”