монах

1. Чоловік, який прийняв чернецтво, дає обітниці (особливо послуху, цнотливості та неволодіння майном) і живе в монастирі, присвятивши себе служінню Богові та аскетичному життю.

2. Представник буддійської ченської громади, що відрікається від світського життя, дотримується суворих правил і практикує духовні вправи.

Приклади вживання

Приклад 1:
(22 ) так можна і справді поїхати мозгою — сходами вниз і коридором праворуч — і не накласти в штани бо все вилізе — а мені ще доповідь закінчувати — комічно все це — холера в які ситуації мене заносить — або вмерти або всратися — така дістача — тюлька і вже — сам собі винен — сам себе дістав — дебіла кусок — хоч би хтось хоч би якась перешкода — послизнутися впасти зламати ногу — говорити мовчати говорити знову — тепер ніби праворуч — так — є такий коридор — тафай тафай упійтса — тиждень сидимо в монас­ тирі і хоч би один монах — стояв би собі молився при вікні — або дрочив — нікогісінько — яке там вікно третє чи що — це з якого боку третє — ага це — тим більше відкрите як домовлялися — всьо чотко — чувакє дєйствують — вдавати ніби дихаю морським повітрям — трохи знудило — струганути 1 Довгани є одним із народів, що населяють Україну. Цей факт доведено наукою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |