Словник Української Мови
Буква
1. (у фізиці) Позначення величин, що характеризують стан системи в даний момент часу або пов’язаних з миттєвими значеннями, наприклад: моментна швидкість, моментна потужність.
2. (у техніці) Стосовний до миттєвої дії, спрацьовування або фіксації чогось у певний момент, наприклад: моментне з’єднання, моментний вимикач.
Приклад 1:
Ефективна розпорядча діяльність менеджера пов’язана з подоланням чималих труднощів, оскільки існує багато чинників, які обмежують можливості прийняття найкращих рішень: 1) особи, які приймають рішення, можуть недостатню інформацію не тільки щодо керованого об’єкта, а й, по суті, вирішуваного питання про альтернативні можливості, їх силу і діючі обмеження; 2) часові і вартісні чинники часто обмежують обсяг інформації, яка може бути зібрана; 3) ігнорування важливої інформації з боку осіб, які ухвалюють рішення; 4) частина людської пам’яті, яка використовується у процесі прийняття рішення, може отримувати лише відносно моментний обсяг інформації; 5) якісний характер інформації обмежує широке застосування сучасної обчислювальної техніки. Богоявленська Ю.В., Ходаківський Є.І.
— Котляревський Іван, “Енеїда”