мольфар

[molʲfɑr] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У гуцульській культурі — чоловік, який володіє надприродними здібностями, знахар, чаклун, віщун; вважається носієм таємних знань і здатним впливати на людей, погоду, долю.

  2. Переносно — мудра, харизматична людина, що має великий авторитет і вплив, часто у певній галузі знань чи діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мольфар, р. мольфара, д. мольфарові, з. мольфара, о. мольфаром, м. мольфарі, к. мольфаре

Походження слова (Етимологія)

Слово «мольфар» походить від німецького «Maler» (маляр, художник) або «mahlen» (молоти), але в українській мові воно набуло значення «чаклун, знахар». Це слово, ймовірно, прийшло через польське посередництво з німецької мови, де «Maler» означає «художник», але в гуцульському діалекті воно стало позначати людину, яка володіє магічними знаннями. Таким чином, мольфар — це не просто художник, а той, хто «малює» долю або впливає на неї.
Споріднені слова:чаклун, знахар, ворожбит

Більше записів