ворожбит

[ʋoroʒbɪt] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Релігія) –

    Особа, яка займається ворожінням, передбаченням майбутнього або тлумаченням різних ознак; чаклун, знахар, гадалка.

  2. (Релігія) –

    У давнину — жрець, який здійснював релігійні обряди та вважався посередником між людьми й богами, особливо у східних слов’ян-язичників.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ворожбит, р. ворожбита, д. ворожбитові, з. ворожбита, о. ворожбитом, м. ворожбиті, к. ворожбит

Більше записів