могучість

[moɦut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “могутній”; велика фізична сила, потужність, міць.

  2. Велика внутрішня сила, енергія, могутність духу, волі, розуму.

  3. Влада, могутність, впливовість, панування.

  4. (у переносному значенні) Велика інтенсивність, сила вияву якоїсь властивості, явища (наприклад, могучість таланту).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. могучість, р. могучості, д. могучості, з. могучість, о. могучістю, м. могучості, к. могучосте

Більше записів