мода

1. Сукупність звичаїв, смаків, переваг, що характеризують певну соціальну групу або епоху, особливо в одязі, взутті, поведінці, способі життя.

2. Короткочасна, швидкоплинна популярність певних форм, явищ у культурі, побуті, суспільстві; новомодна вимога, тенденція.

3. У математиці: величина, що найчастіше зустрічається в статистичному ряді даних.

4. У музиці: лад, система звуковисотних зв’язків, що ґрунтується на певному звукоряді (наприклад, мажорний або мінорний лад).

Приклади вживання

Приклад 1:
Найнебезпечніше — це віра як мода, віра без віри у віру, без екзистенційних шукань і осягнень, без морального підґрунтя. Як знаряддя утвердження у новій реальності, вигідне гасло, зброя ідеологічного політиканства.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
мар’яжна пошесть, або, може, мода на поетес? — i той запашний (i нiжний, авжеж!)
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: іменник (однина) |