Древослів

Словник Української Мови

мінорний

Буква

1. (муз.) Пов’язаний з мінором, що має характер мінору; сумний, смутний (про лад, тональність, мелодію тощо).

2. (перен.) Сумний, смутний, похмурий; що виражає печаль, пригніченість (про настрій, емоції, колорит твору мистецтва).

Приклади вживання слова

мінорний

Приклад 1:
Вона сіла за рояль; смутний мінорний акорд сам підбіг під руки, і з-під її пальців полилась смутна мелодія, дуже не припадаюча до молодого віку. В тих мелодіях не чути було ні надії, ні любові, ні веселості.
— Самчук Улас, “Марія”

More posts