Значення
-
(муз.) Лад, у якому стійкі звуки утворюють малу (мінорну) терцію між I і III ступенями, що надає музичному творові переважно сумного, ліричного або драматичного звучання; протилежне — мажор.
-
(мат.) Визначник, отриманий з даного визначника викреслюванням одного або кількох рядків і стовпців.
-
(заст., рел.) Молодша, нижча посада в католицькому духовенстві; також особа, що її обіймає.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мінор, р. мінора, д. мінорові, з. мінор, о. мінором, м. мінорі, к. міноре