1. мочва — діалектна назва болотистої, сирої землі; грязьке, мокре місце на земельній ділянці.
2. мочва — у будівництві та землеробстві: водонасичений грунт, пухкий і м’який, непридатний для будівництва без осушення.
мочва
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |