мочалка

[mot͡ʃɑlkɑ] Іменник

Буква:М

Значення

Природна або штучна щітка для миття тіла, посуду чи інших поверхонь, яка зазвичай виготовляється з волокнистих матеріалів (наприклад, люфи, сизалю, синтетичних ниток).
Рослинний орган деяких видів гарбузових (зокрема, рослини роду Luffa), висушена судино-провідна система якого утворює пористу волокнисту губку, що використовується як банний пристрій.
У розмовній мові — будь-який предмет, призначений для тертя чи миття, що має жорстку, пористу або шорстку структуру.

Граматичні форми:

н. мочалка, р. мочалки, д. мочалці, з. мочалку, о. мочалкою, м. мочалці, к. мочалко