1. Множина від слова мниш — монах, чернець; представники монашого чину в православній або католицькій церкві.
2. Застаріле або діалектне позначення осіб, що живуть в монастирі чи дотримуються монашого життя.
Словник Української Мови
Буква
1. Множина від слова мниш — монах, чернець; представники монашого чину в православній або католицькій церкві.
2. Застаріле або діалектне позначення осіб, що живуть в монастирі чи дотримуються монашого життя.
Приклад 1:
Хіба ж не ходили воювати з своїм військом Мнишки та Вишневецькі в Московське царство? Хіба ж не воювали Потоцькі та Корецькі з Молдавщиною?
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”