1. (у лінгвістиці, про дієслово) такий, що не вимагає жодного обов’язкового актанта (учасника ситуації) для утворення граматично правильного речення; безвалентний.
2. (у логіці та семіотиці) такий, що має нульову валентність, тобто не встановлює зв’язків або відношень між елементами.