множина-добуток

[mnoʒɪnɑ-dobutok] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У математиці, зокрема в теорії множин — множина, елементами якої є всі можливі впорядковані пари, де перший компонент належить першій заданій множині, а другий — другій; результат операції декартового (прямого) добутку двох множин.

  2. Узагальнення поняття декартового добутку на випадок більше двох множин: множина всіх впорядкованих наборів (кортежів), де кожен елемент належить відповідній множині-множнику.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. множина-добуток, р. множини-добутку, д. множині-добуткові, з. множину-добуток, о. множиною-добутком, м. множині-добуткові, к. множино-добутку

Більше записів