ізотіазол

1. Гетероциклічна органічна сполука, що містить п’ятичленне кільце з атомами сірки та азоту, яка є структурним ізомером тіазолу та використовується в органічному синтезі, зокрема для створення лікарських засобів і пестицидів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |