ізотіазол

[izotiɑzol] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Гетероциклічна органічна сполука, що містить п’ятичленне кільце з атомами сірки та азоту, яка є структурним ізомером тіазолу та використовується в органічному синтезі, зокрема для створення лікарських засобів і пестицидів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізотіазол, р. ізотіазолу, д. ізотіазолові, з. ізотіазол, о. ізотіазолом, м. ізотіазолі, к. ізотіазоле

Більше записів