1. (Про людину) Який має велику фізичну силу, міцну статуру; дужий, кремезний.
2. (Перен., про матеріали, конструкції) Який відрізняється високою міцністю, здатний витримувати значні навантаження; надміцний.
міцносилий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З військом я стану подужний, міцносилий, подужніший за всіх магнатів, за самого короля! З військом я зруйную Крим, завоюю Волощину, стану королем в Молдавщині, скину з трону польського короля, зроблю, що схочу.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикментик () |