міцносилий

[mit͡snosɪlɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. (Про людину) Який має велику фізичну силу, міцну статуру; дужий, кремезний.

  2. (Перен., про матеріали, конструкції) Який відрізняється високою міцністю, здатний витримувати значні навантаження; надміцний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міцносилий, р. міцносилого, д. міцносилому, з. міцносилого, о. міцносилим, м. міцносилім

Більше записів