1. Художній стиль, переважно у кінематографі та літературі, що виник у 1940-1950-х роках, для якого характерні песимістичний світогляд, атмосфера розпачу, таємничості, моральної двозначності, використання прийомів кримінальної драми та детектива, а також специфічна візуальна естетика з різким контрастом світла й тіні (чорно-біла зйомка).
2. Назва напряму у французькому кінематографі після Другої світової війни, що включає низку фільмів зі схожими стилістичними та тематичними ознаками (кримінальний сюжет, фатальність, цинічний головний герой, нічне міське середовище).
3. У ширшому вжитку — характеристика творів мистецтва (література, живопис, фотографія), атмосфера або настрій, що нагадують за стилем класичний кінонуар через похмурість, детективну інтригу, фатальність і меланхолію.