Значення
-
Який має властивість мітити (залишати плями, сліди).
-
Розм. Про людину: який легко, швидко вловлює, запам’ятовує, розуміє щось; кмітливий, тямущий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міткий, р. міткия, д. міткиєві, з. міткия, о. міткиєм, м. міткиєві, к. міткию