міткий БукваМ 1. Який має властивість мітити (залишати плями, сліди). 2. Розм. Про людину: який легко, швидко вловлює, запам’ятовує, розуміє щось; кмітливий, тямущий. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←ізогонаізогональний→