Значення
-
Ставити мітку, позначку на чомусь; маркувати.
-
У спорті, зокрема в ігрових видах: утримуватися поблизу гравця команди суперника, перешкоджаючи йому отримати м’яч (шайбу) або зробити результативну передачу.
-
Розмовне. Мати на увазі когось, щось; вказувати на когось, щось (зазвичай у формі дієприкметника минулого часу “мічений”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я мічу, ти мітиш, він мітить, ми мітимо, ви мітите, вони мітять