Словник Української Мови
Буква
1. Політично самостійне місто з навколишньою територією, що функціонує як незалежна держава з власним урядом, законами та збройними силами; характерна форма державного устрою в Стародавньому світі (наприклад, у Месопотамії, Фінікії, Греції) та у Середньовіччі.
2. Сучасна суверенна держава, територія якої цілком або майже цілком збігається з межами одного великого міста (наприклад, Сінгапур, Ватикан, Монако).
Приклад 1:
6 К о р і н ф — місто-держава у Стародавній Греції, засноване дорійцями поблизу Корінфської затоки в IX ст. до н. е. е Нічого надміру (грецьк.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
515 р. Культура Єрихону Держава Ебла Місто-держава Угарит Державне утворення Ямхад Міграція у Палестину староєврейських племен Ізраїльсько-Іудейське царство Давида та Соломона Тіро-Сідонське царство Посилення Дамаського царства Розпад староєврейської держави на Ізраїль та Іудею Знищення Ізраїльського царства ассирійським царем Саргоном II Релігійна реформа іудейського царя Іосії Зруйнування іудейської столиці Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором II, початок «вавилонського полону» Відбудова в Єрусалимі храму Яхве, зруйнованого Навуходоносором II СТАРОДАВНІЙ ІРАН (Всі дати до нашої ери) Кінець IV тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”