Значення
-
У Стародавній Греції та Стародавньому Римі — таємний релігійний обряд, доступний лише посвяченим, що був пов’язаний з культом певних божеств (наприклад, Деметри, Діоніса).
-
У середньовічній Європі (XIII–XVI ст.) — жанр релігійної драматургії, народна п’єса на біблійний сюжет, що інсценізувалася під час свят.
-
У переносному значенні — щось незбагненне, загадкове, що приховує глибокий сенс або таємницю.
-
У християнстві — те саме, що таїнство (наприклад, містерія Євхаристії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. містерія, р. містерії, д. містерії, з. містерію, о. містерією, м. містерії, к. містеріє
Походження слова (Етимологія)
Слово «містерія» походить від німецького «Mysterium», яке, своєю чергою, походить від латинського «mysterium» (таємниця), а те — від грецького «μυστήριον» (таємниця, таїнство). Грецьке слово пов’язане з дієсловом «μύω» (закриваю очі, губи), що вказує на таємничі обряди, під час яких учасники мовчали. Спочатку містеріями називали таємні релігійні обряди античних народів, а пізніше — середньовічні релігійні драми.