містика

1. Віровчення, що ґрунтується на вірі в можливість безпосереднього спілкування людини з надприродним світом, таємничого злиття з божеством через особливі стани свідомості (екстаз, відлюднення тощо).

2. Сукупність релігійно-філософських вчень, що вивчають та практикують такі способи пізнання божественної сутності.

3. Щось незбагненне, загадкове, що сприймається як таємниче й непоясниме явище або почуття.

Приклади вживання слова

містика

Приклад 1:
Такими ж може бачити їх і наше Мислення — щоразу, коли Воно звертається до Мудрості Дикуна, Дитини, Поета і Містика, для Яких Природні Властивості Речей полягають саме в Цих Загальних Особливостях. Але такий Взаємо­ зв’язок лише тоді набуває Дійсного Значення та Повноти Містичного Сенсу, коли у З’єднувальній Ланці, тобто в Даній Особливості, захована Сутність Обидвох Термінів символіч­ ного Зіставлення; іншими словами, коли Червоність і Білість вважаються не просто Познаками фізичного Розрізнення за квантитативним принципом, але розглядаються як Реалії, як Факти Дійсності.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
У ньому здійснено спробу радикального виходу за межі традиційного «українського крейдяного кола» – гротеск, іронія, містика й еротика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в «місті привидів» Венеції стали тією живою сумішшю, що спричинила читацький успіх перших видань роману. Основні твори Юрія Андруховича: вірші «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991) ралшш^«Рекреації» (1992), «Московіада» (1993) есе «Моя Європа» (2001) ISBN 966-7493-08-3 Юрій Андрухович
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
«Це буде містика і дим…» Це буде містика і дим важкий і сизий, що над нами пливе тягучими ключами і вічним змієм молодим А далі буде яв і сон який усіх їх заколише за вежі ввійде тихше й тихше і переріже гарнізон А потім буде тінь і сад і сонця золото і слава і в дів — прозорі покривала, і жодного шляху назад ПРИГОДА Цикл 1. «Пішли отари попасом…» Пішли отари попасом, вже й не отари, а курява, а де була курява — там сніг нині Пішли коники ступою — перса твої разкрилися — два пуп’янки, два човники, дві лакоминки, а все ж — сніг нині Пішли яструби перевальцем стала мене туга переймати, стріли мене твої очі — два ягнятка голубенькі, кажуть: — Сніг нині 2.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”