Словник Української Мови
Буква
Предмет або спеціально обладнана поверхня для стрільби, метання, влучання снарядами, що позначає точку прицілювання та оцінки точності.
Об’єкт нападу, критики, насмішок або інших цілеспрямованих дій.
Те, до чого прагнуть, що намагаються досягти; мета, ціль.
Приклад 1:
Наш вагон стояв посередині залізничних колій — як добра мішень. Чути було близько вибухи бомб, по дахові барабанили осколки.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
У силу вищенаведених міркувань OKW вважало саме порт Кале за першочергову мішень для нападу та висадки союзників і відповідним чином посилило і без того його потужну оборону.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”