тир

1. Спеціально обладнане місце (закрите або відкрите) для стрільби з вогнепальної або пневматичної зброї, зазвичай з мішенями на певній дистанції.

2. (переносне значення) Простір, середовище або ситуація, в якій відбувається щось інтенсивне, часто хаотичне або небезпечне (наприклад, обстріл, сутичка, напружена критика).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |