тир

[tɪr] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Спеціально обладнане місце (закрите або відкрите) для стрільби з вогнепальної або пневматичної зброї, зазвичай з мішенями на певній дистанції.

  2. (переносне значення) Простір, середовище або ситуація, в якій відбувається щось інтенсивне, часто хаотичне або небезпечне (наприклад, обстріл, сутичка, напружена критика).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тир, р. тиру, д. тирові, з. тир, о. тиром, м. тирі, к. тире

Більше записів