Значення
-
(релігійний термін) Священна книга, писання, особливо Біблія або її частини, що використовуються для богослужіння; також окремий примірник такої книги.
-
(історичний термін) У середньовічній українській книжності — збірник, що містить витяги з Євангелія та Апостола, розташовані за церковним роком для читання під час літургії; тип богослужбової книги.
-
(переносне значення) Те, що містить основні, фундаментальні принципи, незмінні правила чогось; взірець, канон, джерело істини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. місала, р. місал, д. місалам, з. місала, о. місалами, м. місалах, к. місала