1. (релігійний термін) Священна книга, писання, особливо Біблія або її частини, що використовуються для богослужіння; також окремий примірник такої книги.
2. (історичний термін) У середньовічній українській книжності — збірник, що містить витяги з Євангелія та Апостола, розташовані за церковним роком для читання під час літургії; тип богослужбової книги.
3. (переносне значення) Те, що містить основні, фундаментальні принципи, незмінні правила чогось; взірець, канон, джерело істини.